Сенат Чехії розглянув загрози від ослаблення підтримки України

24 лютого 2026 року в Сенаті Парламенту Чеської Республіки відбулися публічні слухання з питань безпеки України, Європи та самої Чехії. За участі президента Петра Павела учасники обговорили наслідки можливого скорочення підтримки України та шляхи зміцнення обороноздатності країни.

Слухання були організовані на підставі рішення пленуму Сенату, ухваленого за місяць до події. Їхньою метою було надання громадськості вичерпної інформації про те, як Чеська Республіка реагує на війну Росії проти України, як зміцнює власну обороноздатність та як долучається до гарантування безпеки всієї Європи.

Голова Сенату: підтримка України — питання безпеки Чехії

Голова Сенату Мілош Вистрчіл відкрив слухання, наголосивши на взаємозв’язку між підтримкою України та безпекою самої Чеської Республіки: підтримувати Україну важливо не лише з моральних міркувань, а й задля зміцнення загальноєвропейської обороноздатності та власного захисту.

Голова Комітету із закордонних справ Сенату Павел Фішер підкреслив, що нинішній конфлікт є історично значущим: «Лінія фронту має довжину 1300 км, що за масштабом повертає нас до часів Другої світової війни. Але методи ведення бойових дій і загальний вигляд поля бою змінилися настільки, що ми не повинні відвертати погляд. Навпаки. Наш обов’язок — надати допомогу державі, яка зазнала нападу. І наш обов’язок — вчитися в України, яка воює».

Президент Павел: Чехія має діяти разом із союзниками

Президент Петр Павел нагадав, що минуло чотири роки від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він наголосив, що сам факт тривалого спротиву свідчить про рішучість українських громадян, а безпека сучасних держав залежить не лише від армії: «У сучасному конфлікті вирішальне значення має не лише армія, а й готовність усього суспільства — його стійкість, згуртованість і здатність протистояти загрозам».

«Якщо ми не хочемо знову опинитися у сфері впливу Росії, ми маємо діяти разом. Наше майбутнє — поруч із союзниками в НАТО та ЄС», — наголосив президент.

Експерти: зрада України обернеться загрозою для самої Чехії

Особливу увагу привернув виступ безпекового експерта Властислава Бржізи, який відверто застеріг від зменшення підтримки України: «Якщо ми зрадимо Україну, залишимо її напризволяще, і після чотирьох років спротиву вона впаде — що тоді? Гіпотетично проти нас може одного дня постати не мільйонна російська армія, а двомільйонна російсько-українська армія. Тому прошу вас враховувати це у своїх рішеннях».

Експерт Мартін Кроупа, який від 2014 року активно відвідує та допомагає Україні, поділився ключовим висновком: саме поєднання суспільства, політиків і силових структур суттєво сприяло тому, що Україна досі здатна протистояти потужному ворогу.

Директор Українського інституту: підтримка України була одностайною

Директор Українського інституту в Празі Ростислав Прокопюк, який також взяв участь у слуханнях, зазначив, що виступи сенаторів і гостей були витримані в дусі підтримки України. Особливо було відзначено Коаліцію охочих та Чеську ініціативу з підтримки України боєприпасами.

Водночас одна із сенаторок заявила, що єдиний шлях — переговори з Путіним. Ця позиція викликала серйозну реакцію в подальших виступах колег.

Дискусія щодо передачі літаків L-159

У чеському політикумі також тривають дебати щодо продажу Україні легких винищувачів L-159. Президент Павел розглядав можливість надання чотирьох таких літаків, здатних ефективно знищувати ворожі безпілотники. Проте ця ініціатива зустріла критику з боку інших високопосадовців.

У слуханнях взяли участь сенатори, начальник Генерального штабу, заступник міністра оборони та інші фахівці у сфері безпеки. Захід ще раз підтвердив, що питання підтримки України залишається одним із ключових у чеській зовнішній і безпековій політиці.