Перейти до основного вмісту

«750 днів війни»: Євген Магда — на першій події Українського інституту в Празі

Jevhen Magda, ředitel Institutu světové politiky, přednáší v Knihovně Václava Havla v Praze o rusko-ukrajinské válce
23. Березня 2024

Директор Інституту світової політики Євген Магда виступив у Бібліотеці Вацлава Гавла з лекцією «750 днів війни» — першою публічною подією новоствореного Українського інституту в Празі. Аналітик розглянув причини та перебіг російсько-українського збройного протистояння, ядерний шантаж, інформаційну війну та виклики міжнародної підтримки.

Українська агресія Росії з перших днів виявилась масштабнішою, ніж передбачали більшість західних аналітиків — і водночас менш успішною, ніж розраховував Кремль. Саме цьому протиріччю була присвячена лекція Євгена Магди, що стала першим публічним заходом Українського інституту в Празі.

Від блискавичної війни до найбільшого конфлікту після Другої світової

Росія планувала захопити Київ за кілька днів, змінити владу і просуватись далі. Натомість Україна зупинила наступ і перетворила «спеціальну військову операцію» на найбільший збройний конфлікт у світі після 1945 року. За масштабом задіяної техніки, кількістю боєприпасів і розмахом бойових дій на суші, морі та в повітрі ця війна не має аналогів у сучасній історії.

Магда наголосив: у 2014 році агресія вже почалась у гібридній формі, але мільйони українців усвідомили це лише 24 лютого 2022 року — через ракетні удари та людські втрати.

Ядерний шантаж і зруйнований режим нерозповсюдження

Відмова України від ядерного арсеналу на початку 1990-х тепер виглядає інакше: Росія — ядерна держава — напала на країну, яка добровільно роззброїлась. Це фактично зруйнувало режим нерозповсюдження ядерної зброї. Розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, захоплення Запорізької АЕС і систематичне нагнітання ядерних страхів — все це частина навмисної стратегії залякування насамперед країн ЄС, а не самої України.

«Росія використала потенціал ядерної держави максимально ефективно — не застосувавши ядерної зброї.»

Інформаційна війна як новий вид зброї

Магда охарактеризував інформаційні підрозділи Росії як принципово новий вид армії. Масштабна дезінформація та пропаганда, спрямована тепер і на країни Глобального Півдня, дозволяють Москві вести «війну за реальність» — формуючи штучний наратив там, де реальні факти свідчать проти неї. Захід при цьому залишається недостатньо захищеним від цього інструменту.

Міжнародна підтримка: чого бракує

Попри рішення ЄС про виділення 50 млрд євро на чотири роки в рамках програми Ukraine Facility, Магда зазначив: ця сума навряд чи здатна вирішити хоча б одне системне питання відновлення. США, як найбільша військова держава, стримано підходять до постачання зброї, що відповідає їхнім власним стратегічним міркуванням. Двопартійна підтримка України у Вашингтоні ослаблена — і це частково результат недостатньої комунікаційної роботи з республіканським середовищем.

«Якщо ми не будемо говорити, ми ризикуємо програти. А програти ми не маємо права.»

Лекція завершилась відкритою дискусією — про роль діаспори, комунікацію з місцевим населенням та необхідність змінити мову, якою описують Росію: не «федерацію», а «імперію, що прикидається федерацією».